Pirtûkxane Pirtûkxane
Lêgerîn

Kurdîpîdiya berfrehtirîn jêderê zaniyariyên Kurdîye!


Vebijêrkên Lêgerînê





Lêgerîna pêşketî      Kilaviya


Lêgerîn
Lêgerîna pêşketî
Pirtûkxane
Navên kurdî
Kronolojiya bûyeran
Çavkanî - Jêder
Çîrok
Berhevokên bikarhêner
Çalakî
Çawa lê bigerim?
Belavokên Kurdîpêdiya
Video
Sinifandin
Babeta têkilhev!
Tomarkirina babetê
Tomarkirina Babetê nû
Wêneyekê rêke
Rapirsî
Nêrîna we
Peywendî
Kurdîpîdiya pêdivî bi çi zaniyariyane!
Standard
Mercên Bikaranînê
Kalîteya babetê
Alav
Em kî ne
Arşîvnasên Kurdipedia
Gotarên li ser me!
Kurdîpîdiyayê bike di malperê xuda
Tomarkirin / Vemirandina îmêlî
Amarên mêhvana
Amara babetan
Wergêrê funta
Salname - Veguherîner
Kontrola rastnivîsê
Ziman û zaravayên malperan
Kilaviya
Girêdanên bikêrhatî
Berfirehkirina Kurdîpêdiya ji bo Google Chrome
Kurabiye
Ziman
کوردیی ناوەڕاست
کرمانجی - کوردیی سەروو
Kurmancî - Kurdîy Serû
هەورامی
Zazakî
English
Française
Deutsch
عربي
فارسی
Türkçe
Nederlands
Svenska
Español
Italiano
עברית
Pусский
Norsk
日本人
中国的
Հայերեն
Ελληνική
لەکی
Azərbaycanca
Hesabê min
Çûna jûr
Hevkarî û alîkarî
Şîfre ji bîr kir!
Lêgerîn Tomarkirina babetê Alav Ziman Hesabê min
Lêgerîna pêşketî
Pirtûkxane
Navên kurdî
Kronolojiya bûyeran
Çavkanî - Jêder
Çîrok
Berhevokên bikarhêner
Çalakî
Çawa lê bigerim?
Belavokên Kurdîpêdiya
Video
Sinifandin
Babeta têkilhev!
Tomarkirina Babetê nû
Wêneyekê rêke
Rapirsî
Nêrîna we
Peywendî
Kurdîpîdiya pêdivî bi çi zaniyariyane!
Standard
Mercên Bikaranînê
Kalîteya babetê
Em kî ne
Arşîvnasên Kurdipedia
Gotarên li ser me!
Kurdîpîdiyayê bike di malperê xuda
Tomarkirin / Vemirandina îmêlî
Amarên mêhvana
Amara babetan
Wergêrê funta
Salname - Veguherîner
Kontrola rastnivîsê
Ziman û zaravayên malperan
Kilaviya
Girêdanên bikêrhatî
Berfirehkirina Kurdîpêdiya ji bo Google Chrome
Kurabiye
کوردیی ناوەڕاست
کرمانجی - کوردیی سەروو
Kurmancî - Kurdîy Serû
هەورامی
Zazakî
English
Française
Deutsch
عربي
فارسی
Türkçe
Nederlands
Svenska
Español
Italiano
עברית
Pусский
Norsk
日本人
中国的
Հայերեն
Ελληνική
لەکی
Azərbaycanca
Çûna jûr
Hevkarî û alîkarî
Şîfre ji bîr kir!
        
 kurdipedia.org 2008 - 2024
 Em kî ne
 Babeta têkilhev!
 Mercên Bikaranînê
 Arşîvnasên Kurdipedia
 Nêrîna we
 Berhevokên bikarhêner
 Kronolojiya bûyeran
 Çalakî - Kurdipedia
 Alîkarî
Babetên nû
Pirtûkxane
ZÎMANÊ DUYEM
01-05-2024
Sara Kamela
Pirtûkxane
6 STÛNÊN ZIMAN Û ZIMANNASIYA KURDÎ
01-05-2024
Burhan Sönmez
Pirtûkxane
Felsefekirin û zarok
29-04-2024
Sara Kamela
Pirtûkxane
Di ziman de xêv û hevoksazî
28-04-2024
Sara Kamela
Jiyaname
Şekroyê Xudo Mihoyî
26-04-2024
Burhan Sönmez
Jiyaname
Firîca Hecî Cewarî
26-04-2024
Burhan Sönmez
Jiyaname
Elî Îlmî Fanîzade
24-04-2024
Burhan Sönmez
Jiyaname
İbrahim Güçlü
23-04-2024
Burhan Sönmez
Pirtûkxane
Felsefekirin
23-04-2024
Sara Kamela
Pirtûkxane
Feqiyê teyran 5
18-04-2024
Sara Kamela
Jimare
Babet 518,636
Wêne 106,314
Pirtûk PDF 19,217
Faylên peywendîdar 96,800
Video 1,358
Kurtelêkolîn
Cihên geştiyarî yên parêzge...
Pirtûkxane
Di ziman de xêv û morfolojî
Weşanên
Rojnameya Serbestî
Jiyaname
Firîca Hecî Cewarî
Jiyaname
Şekroyê Xudo Mihoyî
Симоненко Василь Андрійович
Kurdîpêdiya derfetên (mafê gihandina agahiyên giştî) ji bo her mirovekî kurd vedike!
Pol, Kom: Jiyaname | Zimanê babetî: Pусский
Par-kirin
Facebook0
Twitter0
Telegram0
LinkedIn0
WhatsApp0
Viber1
SMS0
Facebook Messenger0
E-Mail0
Copy Link1
Nirxandina Gotarê
1 Deng 5
Bêkêmasî
Gelek başe
Navîn
Xirap nîne
Xirap
Li Koleksîyana min zêde bike
Raya xwe li ser vî babetî binivîsin!
Dîroka babetê
Metadata
RSS
Li googlê li wêneyan girêdayî bigere!
Li ser babeta hilbijartî li Google bigerin!
کوردیی ناوەڕاست0
Kurmancî - Kurdîy Serû0
English0
عربي0
فارسی0
Türkçe0
עברית0
Deutsch0
Español0
Française0
Italiano0
Nederlands0
Svenska0
Ελληνική0
Azərbaycanca0
Fins0
Norsk0
Հայերեն0
中国的0
日本人0

Симоненко Василь Андрійович

Симоненко Василь Андрійович
Симоненко Василь Андрійович
Народився:8 січня 1935
с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область, Українська СРР, СРСР
Помер:13 грудня 1963 (28 років)
Черкаси, Українська
Діяльність: поет, журналіст
Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів: російська і українська
Премії: Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1995
Батька у Василька не було. Був чудовий дід, була мама, яка ніколи не сварилася за книжки, що їх хлопець читав зранку до вечора — при сонці, коли підпаском ганяв череду, і при каганці, коли вечорами гриз граніт науки, виборюючи золоту шкільну медаль. До мами приходили свататися. Та вона боялася вітчима для сина, боялася, що чужий прийде і зламає затишок його дитинства. От і не пішла ні за кого, тим більше, що живий був той, з ким одружена по закону, якого чекала з війни, з ким присягалася до смерті ділити і радість, і горе. Не вийшло ділити, вийшло все взяти на свої плечі — сильної, мужньої жінки.
Спочатку навчався у Біївській початковій школі. П'ять класів закінчив у Біївцях, а решту — у сусідніх селах Єнківцях і Тарандинцях, до яких доводилось йти 9 км в один бік. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях із золотою медаллю в 1952 році вступив на факультет журналістики Київського університету. Водночас із Симоненком навчалися Юрій Мушкетик, Микола Сом, Валерій Шевчук, Борис Олійник. Тут він багато пише віршів, стає членом літературної студії.
Після закінчення факультету журналістики (1957) працював в обласних газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини» (очолив відділ пропаганди), пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області. Тут Василь Симоненко зустрів свою майбутню дружину Люсю.
1962 року разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні (про останнє було зроблено заяву до міської ради).
Влітку 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції «Ім. Тараса Шевченка» (Сміла). На думку друзів поета, це побиття було не випадковим. Відтоді й почало погіршуватися здоров'я поета.
З весни 1963 хвороба Василя Симоненка постійно загострювалася. Нестерпно боліли поперек, нирки. На початку вересня він ліг у лікарню — обласний ліксанупр (мав таке право як журналіст). Невдовзі лікарі повідомили родині жахливий діагноз — рак нирок. Зробили операцію, але безрезультатно.
Помер у ніч проти 14 грудня 1963 року у віці 28 років.
$Творчість$
Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963). Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка — «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.
Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом з горніх Шевченкових долин». Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».
Один з найвідоміших віршів В. Симоненка «Лебеді материнства» автор присвятив своєму сину Лесеві. За формою, це власне колискова пісня. Але, не зважаючи на назву, це пісня люблячого батька. За змістом, духовним наповненням це заповіт поета усьому українському народу: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину». Саме ці знамениті слова викарбувані на пам'ятнику В. Симоненку в Черкасах. Друга частина цієї поезії, покладена на музику А. Пашкевича, стала відомою піснею, і лунає як гімн синівської любові до рідної землі.
Напровесні 1960 року в Києві був заснований Клуб творчої молоді. Так з'явилася ініціативна група, яка ставила своєю метою об'єднати духовні і фізичні зусилля молодого покоління для розбудови оновленої України.
Хоч на той час Симоненко жив і працював у Черкасах, проте разом з Ліною Костенко, Аллою Горською, Іваном Драчем, Іваном Світличним, Миколою Вінграновським, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком, він став душею цього Клубу.
Уже в ті роки набули великої популярності самвидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-70-х pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»), зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»), викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»), таврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») тощо. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї Батьківщини («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев»2, «Лебеді материнства», «Україні» та ін.).
Самвидавною творчістю Симоненко, за визначенням сучасної критики, став на шлях, указаний Т. Шевченком, й увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України 2-ї половини XX ст..
Доля літературної спадщини Симоненка невідома. Його самвидавна поезія, у сучасній Україні лише в незначній частині опублікована у сфальшованому вигляді, поширилася за кордоном і була опублікована (разом з фрагментами поетового щоденника «Окрайці думок») у журналі «Сучасність» (ч. 1, 1965) і в збірці вибраних поезій Симоненка «Берег чекань» (1965 і 1973).
В УРСР по смерті Симоненка видано з його спадщини казку «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірку поезій «Земне тяжіння» (1964), вибір із творчості «Поезії» (1966) та збірку новел «Вино з троянд» (1965; ці новели також увійшли у друге видання збірки «Берег чекань» за кордоном).
Радянська критика у перше десятиліття по смерті Симоненка намагалася паралізувати вплив його самвидавної поезії цілковитим замовчуванням її, водночас канонізуючи підцензурну спадщину померлого поета як бездоганно «партійну». Але після 1972, за виразної тенденції до замовчування творчості Симоненка загалом, розпочато ревізію її як несумісної з «партійністю» в літературі (М.Шамота). Зате високу оцінку, з особливим підкресленням громадської мужності поета, дістала поезія Симоненка у самвидавній критиці (Іван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк).
$Вшанування пам'яті$
У Черкасах діє Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка.
Черкаська спеціалізована школа № 33 та спеціалізована школа № 252 в місті Київ має його ім'я.
1965 року на громадських засадах створено музей у рідному селі поета (в хаті, де він народився)3
Скульптурний портрет Василя Симоненка 1965 року створили скульптори Петро та Мініона Фліти.4
Ім'ям поета названі вулиці у багатьох містах України, зокрема, 1999 року в Голосіївському районі Києва (див. вулиця Василя Симоненка (Київ)), та 2016 року в Кривому Розі.5
2005-го року пам'ятник-погруддя поета встановили на його батьківщині у селі Біївці.
25 грудня 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену поету.
17 листопада 2010 року у Черкасах біля Палацу одружень (історичний будинок Щербини) на вулиці Верхній Горовій відкрили пам'ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон.6
Ювілейна поштова марка на честь 80-річчя дня народження Симоненка (2015)
Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 80 років з дня народження відзначали на державному рівні.7
Поштова служба України 2015 року випустила ювілейну поштову марку на честь 80-річчя від дня народження Василя Симоненка.
20 травня 2015 року у внутрішньому дворику Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка відбулися урочистості з нагоди відкриття погруддя Василю Симоненку.8
Іменем поета названо п'ять премій:
Літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка (1986—2013),
Літературна премія імені Василя Симоненка НСПУ (1987—2010),
Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка (2012),
Лубенська районна літературно-мистецька премія імені Василя Симоненка (2000),
Журналістська премія імені Василя Симоненка (2012).
Екранізації
Режисер Олександр Жеребко з Ангеліною Дятловою створив екранізацію поезії Василя Симоненка «Ти до мене прийшла не із казки чи сну»9
Кривда
Курдському братові
Лебеді материнства
Леся Українка
Любов
«Ми думаєм про вас…»
Монархи
Моя мова
Ні, не вмерла Україна!
Перехожий
Піч
Порада товаришеві з КДБ
Прирученим патріотам
Русь
Салюти миру
Світ який — мереживо казкове
Старість
«Там, у степу, схрестилися дороги…»
«Ти знаєш, що ти людина?..»
Україні
Український лев
«Флегматично зима тротуаром поскрипує…»
«Хто у тому винен, я не знаю…»
Ще один протест
«Чорні від страждання мої ночі…»
Віршовані казки
Казка про Дурила
Подорож у країну Навпаки
Цар Плаксій та Лоскотон
Проза
Вино з троянд
$Примітки$
The Fine Art Archive — 2003.
Ігор Мельник. Василь Симоненко: Львове, хоч трішки мене зрозумій // Zbruch, 08.01.2015
Управління культури і туризму Полтавської облдержадміністрації
Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 28.
Новые названия улиц Кривого Рога. Официальный список!. Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 2016-05-23. Архів оригіналу за 2017-09-04. Процитовано 2016-12-10.
Газета «Прес-Центр» про відкриття пам'ятника В. Симоненку. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 листопада 2010.
Політика / Голос України.— К., № 29 (6033) за 18 лютого 2015.— С. 4
Погруддя Василю Симоненку започаткувало Алею пам'яті
Ty do mene pryishla ne iz kazky chy snu. IMDB. Процитовано 2020-03-27.
Ты ко мне пришла не из сказки или сна. КиноПоиск (ru). Процитовано 2020-03-27.
Посилання
Симоненко Василь Андрійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 759-760.
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Живий голос Василя Симоненка
Nuvola apps kaboodle.svg Василь Симоненко-Україні (Задивляюсь у твої зіниці), читає автор
Василь Симоненко — український поет-шістдесятник I Пишемо історію
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО | Програма «Велич особистості» | 2014 (ВІДЕО)
Сайт, присвячений Василеві Симоненку
Shankovsky I. Vasyl’ Symonenko and his Background. — Edmonton: University of Alberta, 1966. — 100 p. (англ.)
Пахаренко В. В дорозі до Рідного краю. До 75-річчя з дня народження Василя Симоненка // Свобода. — 2010. — Ч. 3. — С. 5
Іван Андрусяк. Міф про Василя Симоненка // УНІАН-Культура. — 2011. — 17 січ.
Ігор Мельник. Василь Симоненко: Львове, хоч трішки мене зрозумій // Zbruch. — 2015. — 8 січ.
«Василеві могли вкоротити життя через вірш про Хрущова» (інтерв'ю з Едуардом Кухаренком, колишнім співробітником Василя Симоненка) // Інтернет-видання «Полтавщина»
Василь Симоненко: «Україно, ти моя молитва …»: біобібліогр. нарис / авт. нарису Л. Тарнашинська ; бібліогр.-упоряд. Г. Гамалій ; М-во культури і туризму України, Нац. парлам. б-ка України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ, 2007. — 119, 1 с. — (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління ; вип. 11).
Казки Василя Симоненка — адаптовано Базько Л. Р.[1]
Ev babet bi zimana (Pусский) hatiye nvîsandin, klîk li aykona bike ji bu vekirina vî babetî bi vî zimana ku pî hatiye nvîsandin!
Этот пункт был написан в (Pусский) языке, нажмите на значок , чтобы открыть элемент на языке оригинала!
Ev babet 4,222 car hatiye dîtin
Haştag
Çavkanî - Jêder
[1] Mallper | کوردیی ناوەڕاست | wiki.ua
Faylên peywendîdar: 2
Gotarên Girêdayî: 7
Pol, Kom: Jiyaname
Zimanê babetî: Pусский
Rojbûn: 18-01-1935
Dîroka Mirinê: 13-12-1963 (28 Sal)
Asta perwerdehiyê: Master
Asta perwerdehiyê: Zanko (Bekelorya)
Cihê niştecihbûnê: Derveyî welat
Cureya Xwendinê: Medya
Cureyên Kes: Rojnameger
Cureyên Kes: Nivîskar
Hîna dijî?: Na
Netewe: Biyanî
Sedema mirinê: Pevçûna bi çekan
Welatê mirinê: Ukrayna
Zayend: Nêr
Ziman - Şêwezar: Ûkraynî
Ziman - Şêwezar: Rusî
Meta daneya teknîkî
Mafê telîfê ji xwediyê gotarê bo Kurdîpêdiya hatiye veguhestin
Kalîteya babetê: 99%
99%
Ev babet ji aliyê: ( Burhan Sönmez ) li: 19-12-2021 hatiye tomarkirin
Ev gotar ji hêla ( Ziryan Serçinarî ) ve li ser 19-12-2021 hate nirxandin û weşandin
Ev gotar vê dawiyê ji hêla ( Burhan Sönmez ) ve li ser 12-11-2022 hate nûve kirin
Navnîşana babetê
Ev babet li gorî Standardya Kurdîpêdiya bi dawî nebûye, pêwîstiya babetê bi lêvegereke dariştinî û rêzimanî heye!
Ev babet 4,222 car hatiye dîtin
Pelên pêvekirî - Versiyon
Cûre Versiyon Navê afirîner
Dosya wêneyê 1.0.128 KB 19-12-2021 Burhan SönmezB.S.
Kurdîpîdiya berfrehtirîn jêderê zaniyariyên Kurdîye!
Jiyaname
KUBRA XUDO
Pirtûkxane
Felsefekirin û zarok
Cihên arkeolojîk
Qoşliyê
Jiyaname
Necat Baysal
Jiyaname
İbrahim Güçlü
Cihên arkeolojîk
Dalamper
Pirtûkxane
Felsefekirin
Wêne û şirove
Ji xanên bajarê Silêmaniyê
Jiyaname
RONÎ WAR
Wêne û şirove
Kurdên gundê Meydan Ekbezê, Çiyayê Kurmênc- Efrînê
Kurtelêkolîn
Çêkirina Kilê Sibhanî li cem jinên Kurdan
Cihên arkeolojîk
Mezarê Padîşehê Kurd ê Mîdî (Kî Xosraw- Kawa) 632-585 BZ
Cihên arkeolojîk
Temteman
Pirtûkxane
ZÎMANÊ DUYEM
Jiyaname
Elî Îlmî Fanîzade
Jiyaname
Viyan hesen
Jiyaname
Kerim Avşar
Kurtelêkolîn
Deq di kelepûra Kurdî de
Cihên arkeolojîk
Kereftû
Jiyaname
Dîlan Yeşilgöz-Zegerius
Kurtelêkolîn
Ji bîreweriya Kurdan stranên gelêrî
Wêne û şirove
Ev wêne di sala 1973 an de li Qelqeliyê ya ser bi Wanê ve kişandiye
Jiyaname
Firîca Hecî Cewarî
Jiyaname
AYNUR ARAS
Wêne û şirove
Di sala 1980'î de çemê Banos li bajarê serêkaniyê
Pirtûkxane
Di ziman de xêv û hevoksazî
Wêne û şirove
Bav û diya nivîskar: Wezîrê Eşo, Tbîlîsî 1930
Kurtelêkolîn
Bend di wêjeya devkî de
Pirtûkxane
6 STÛNÊN ZIMAN Û ZIMANNASIYA KURDÎ
Kurtelêkolîn
Bernameya Ax û Welat parastina folklora Kurdî li Rojavayê Kurdistanê

Rast
Kurtelêkolîn
Cihên geştiyarî yên parêzgeha Îlamê – Beşa 1em
07-04-2024
Aras Hiso
Cihên geştiyarî yên parêzgeha Îlamê – Beşa 1em
Pirtûkxane
Di ziman de xêv û morfolojî
15-04-2024
Sara Kamela
Di ziman de xêv û morfolojî
Weşanên
Rojnameya Serbestî
24-04-2024
Burhan Sönmez
Rojnameya Serbestî
Jiyaname
Firîca Hecî Cewarî
26-04-2024
Burhan Sönmez
Firîca Hecî Cewarî
Jiyaname
Şekroyê Xudo Mihoyî
26-04-2024
Burhan Sönmez
Şekroyê Xudo Mihoyî
Babetên nû
Pirtûkxane
ZÎMANÊ DUYEM
01-05-2024
Sara Kamela
Pirtûkxane
6 STÛNÊN ZIMAN Û ZIMANNASIYA KURDÎ
01-05-2024
Burhan Sönmez
Pirtûkxane
Felsefekirin û zarok
29-04-2024
Sara Kamela
Pirtûkxane
Di ziman de xêv û hevoksazî
28-04-2024
Sara Kamela
Jiyaname
Şekroyê Xudo Mihoyî
26-04-2024
Burhan Sönmez
Jiyaname
Firîca Hecî Cewarî
26-04-2024
Burhan Sönmez
Jiyaname
Elî Îlmî Fanîzade
24-04-2024
Burhan Sönmez
Jiyaname
İbrahim Güçlü
23-04-2024
Burhan Sönmez
Pirtûkxane
Felsefekirin
23-04-2024
Sara Kamela
Pirtûkxane
Feqiyê teyran 5
18-04-2024
Sara Kamela
Jimare
Babet 518,636
Wêne 106,314
Pirtûk PDF 19,217
Faylên peywendîdar 96,800
Video 1,358
Kurdîpîdiya berfrehtirîn jêderê zaniyariyên Kurdîye!
Jiyaname
KUBRA XUDO
Pirtûkxane
Felsefekirin û zarok
Cihên arkeolojîk
Qoşliyê
Jiyaname
Necat Baysal
Jiyaname
İbrahim Güçlü
Cihên arkeolojîk
Dalamper
Pirtûkxane
Felsefekirin
Wêne û şirove
Ji xanên bajarê Silêmaniyê
Jiyaname
RONÎ WAR
Wêne û şirove
Kurdên gundê Meydan Ekbezê, Çiyayê Kurmênc- Efrînê
Kurtelêkolîn
Çêkirina Kilê Sibhanî li cem jinên Kurdan
Cihên arkeolojîk
Mezarê Padîşehê Kurd ê Mîdî (Kî Xosraw- Kawa) 632-585 BZ
Cihên arkeolojîk
Temteman
Pirtûkxane
ZÎMANÊ DUYEM
Jiyaname
Elî Îlmî Fanîzade
Jiyaname
Viyan hesen
Jiyaname
Kerim Avşar
Kurtelêkolîn
Deq di kelepûra Kurdî de
Cihên arkeolojîk
Kereftû
Jiyaname
Dîlan Yeşilgöz-Zegerius
Kurtelêkolîn
Ji bîreweriya Kurdan stranên gelêrî
Wêne û şirove
Ev wêne di sala 1973 an de li Qelqeliyê ya ser bi Wanê ve kişandiye
Jiyaname
Firîca Hecî Cewarî
Jiyaname
AYNUR ARAS
Wêne û şirove
Di sala 1980'î de çemê Banos li bajarê serêkaniyê
Pirtûkxane
Di ziman de xêv û hevoksazî
Wêne û şirove
Bav û diya nivîskar: Wezîrê Eşo, Tbîlîsî 1930
Kurtelêkolîn
Bend di wêjeya devkî de
Pirtûkxane
6 STÛNÊN ZIMAN Û ZIMANNASIYA KURDÎ
Kurtelêkolîn
Bernameya Ax û Welat parastina folklora Kurdî li Rojavayê Kurdistanê

Kurdipedia.org (2008 - 2024) version: 15.5
| Peywendî | CSS3 | HTML5

| Dema çêkirina rûpelê: 2.312 çirke!