Bibliothek Bibliothek
Suchen

Kurdipedia ist die grösste Quelle für Informationen


Suchoptionen





Erweiterte Suche      Tastatur


Suchen
Erweiterte Suche
Bibliothek
Kurdische Namen
Chronologie der Ereignisse
Quellen
Geschichte
Benutzer Sammlungen
Aktivitäten
Suche Hilfe?
Kurdipedische Publikationen
Video
Klassifikation
Zufälliger Artikel!
Registrierung der Artikel
Registrierung neuer artikel
Bild senden
Umfrage
Ihre Rückmeldung
Kontakt
Welche Informationen brauchen wir!
Standards
Nutzungsbedingungen
Artikel Qualität
Instrumente (Hilfsmittel)
Über
Kurdipedi Archivare
Artikel über uns!
Fügen Sie Kurdipedia auf Ihre Website hinzu
E-Mail hinzufügen / löschen
Besucherstatistiken
Artikel Statistik
Schriftarten-Wandler
Kalender-Konverter
Rechtschreibkontrolle
Sprachen und Dialekte der Seiten
Tastatur
Lebenslauf Nützliche Links
Kurdipedia extension for Google Chrome
Kekse
Sprachen
کوردیی ناوەڕاست
کرمانجی
Kurmancî
هەورامی
Zazakî
English
Français
Deutsch
عربي
فارسی
Türkçe
Nederlands
Svenska
Español
Italiano
עברית
Pусский
Fins
Norsk
日本人
中国的
Հայերեն
Ελληνική
لەکی
Azərbaycanca
Mein Konto
Anmelden
Mitgliedschaft!
Passwort vergessen!
Suchen Registrierung der Artikel Instrumente (Hilfsmittel) Sprachen Mein Konto
Erweiterte Suche
Bibliothek
Kurdische Namen
Chronologie der Ereignisse
Quellen
Geschichte
Benutzer Sammlungen
Aktivitäten
Suche Hilfe?
Kurdipedische Publikationen
Video
Klassifikation
Zufälliger Artikel!
Registrierung neuer artikel
Bild senden
Umfrage
Ihre Rückmeldung
Kontakt
Welche Informationen brauchen wir!
Standards
Nutzungsbedingungen
Artikel Qualität
Über
Kurdipedi Archivare
Artikel über uns!
Fügen Sie Kurdipedia auf Ihre Website hinzu
E-Mail hinzufügen / löschen
Besucherstatistiken
Artikel Statistik
Schriftarten-Wandler
Kalender-Konverter
Rechtschreibkontrolle
Sprachen und Dialekte der Seiten
Tastatur
Lebenslauf Nützliche Links
Kurdipedia extension for Google Chrome
Kekse
کوردیی ناوەڕاست
کرمانجی
Kurmancî
هەورامی
Zazakî
English
Français
Deutsch
عربي
فارسی
Türkçe
Nederlands
Svenska
Español
Italiano
עברית
Pусский
Fins
Norsk
日本人
中国的
Հայերեն
Ελληνική
لەکی
Azərbaycanca
Anmelden
Mitgliedschaft!
Passwort vergessen!
        
 kurdipedia.org 2008 - 2024
 Über
 Zufälliger Artikel!
 Nutzungsbedingungen
 Kurdipedi Archivare
 Ihre Rückmeldung
 Benutzer Sammlungen
 Chronologie der Ereignisse
 Aktivitäten - Kurdipedia
 Hilfe
Neue Artikel
Plätze
Muradiye (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Gürpınar (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Gevaş (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Erciş (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Çatak (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Çaldıran (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Başkale (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Bibliothek
Rojava – Zwischen Staat und Parastaat
18-09-2024
هەژار کامەلا
Bibliothek
KurdistanWie ein unterdrücktes Volk den Mittleren Osten stabilisiert
18-09-2024
هەژار کامەلا
Bibliothek
DIE HYBRIDITÄT DER NATION
18-09-2024
هەژار کامەلا
Statistik
Artikel
  537,060
Bilder
  109,462
PDF-Buch
  20,223
verwandte Ordner
  103,714
Video
  1,531
Sprache
کوردیی ناوەڕاست - Central Kurdish 
306,433
Kurmancî - Upper Kurdish (Latin) 
89,760
هەورامی - Kurdish Hawrami 
65,977
عربي - Arabic 
30,360
کرمانجی - Upper Kurdish (Arami) 
17,924
فارسی - Farsi 
9,609
English - English 
7,552
Türkçe - Turkish 
3,667
لوڕی - Kurdish Luri 
1,690
Deutsch - German 
1,647
Pусский - Russian 
1,140
Français - French 
348
Nederlands - Dutch 
130
Zazakî - Kurdish Zazaki 
91
Svenska - Swedish 
72
Español - Spanish 
55
Polski - Polish 
55
Հայերեն - Armenian 
52
Italiano - Italian 
52
لەکی - Kurdish Laki 
37
Azərbaycanca - Azerbaijani 
27
日本人 - Japanese 
21
中国的 - Chinese 
20
Norsk - Norwegian 
18
Ελληνική - Greek 
16
עברית - Hebrew 
16
Fins - Finnish 
12
Português - Portuguese 
10
Тоҷикӣ - Tajik 
9
Ozbek - Uzbek 
7
Esperanto - Esperanto 
6
Catalana - Catalana 
6
Čeština - Czech 
5
ქართველი - Georgian 
5
Srpski - Serbian 
4
Kiswahili سَوَاحِلي -  
3
Hrvatski - Croatian 
3
балгарская - Bulgarian 
2
हिन्दी - Hindi 
2
Lietuvių - Lithuanian 
2
қазақ - Kazakh 
1
Cebuano - Cebuano 
1
ترکمانی - Turkman (Arami Script) 
1
Gruppe
Deutsch
Artikel 
902
Bibliothek 
333
Biografie 
257
Plätze 
95
Dokumente 
33
Märtyrer 
17
Veröffentlichungen 
6
Archäologische Stätten 
1
Parteien und Verbände 
1
Video 
1
Die Frauenfrage 
1
Repositorium
MP3 
324
PDF 
31,275
MP4 
2,522
IMG 
200,602
∑   Alles zusammen  
234,723
Suche nach Inhalten
Artikel
Aysel Tuğluk soll zwangsvor...
Bibliothek
SOZIALE ÖKOLOGI
Bibliothek
Das Kurdenproblem Von 1978 ...
Bibliothek
Die Eziden und das Ezidentum
Bibliothek
Der demokratische Konfödera...
Симоненко Василь Андрійович
Dank Kurdipedia wissen Sie, was an jedem Tag unseres Kalenders passiert ist!
Gruppe: Biografie | Artikel Sprache: Pусский - Russian
Teilen Sie
Facebook0
Twitter0
Telegram0
LinkedIn0
WhatsApp0
Viber1
SMS0
Facebook Messenger0
E-Mail0
Copy Link1
Rangliste Artikel
1 Stimme 5
Ausgezeichnet
Sehr gut
Durchschnitt
Nicht schlecht
Schlecht
Zu meinen Favoriten hinzufügen
Schreiben Sie Ihren Kommentar zu diesem Artikel!
Geschichte des Items
Metadata
RSS
Suche im Google nach Bildern im Zusammenhang mit dem gewählten Artikel!
Googeln Sie das ausgewählte Thema.
کوردیی ناوەڕاست0
Kurmancî0
English0
کرمانجی0
هەورامی0
لوڕی0
لەکی0
Zazakî0
عربي0
فارسی0
Türkçe0
עברית0
Deutsch0
Español0
Français0
Italiano0
Nederlands0
Svenska0
Ελληνική0
Azərbaycanca0
Catalana0
Cebuano0
Čeština0
Esperanto0
Fins0
Hrvatski0
Kiswahili سَوَاحِلي0
Lietuvių0
Norsk0
Ozbek0
Polski0
Português0
Srpski0
балгарская0
қазақ0
Тоҷикӣ0
Հայերեն0
ترکمانی0
हिन्दी0
ქართველი0
中国的0
日本人0

Симоненко Василь Андрійович

Симоненко Василь Андрійович
Симоненко Василь Андрійович
Народився:8 січня 1935
с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область, Українська СРР, СРСР
Помер:13 грудня 1963 (28 років)
Черкаси, Українська
Діяльність: поет, журналіст
Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів: російська і українська
Премії: Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1995
Батька у Василька не було. Був чудовий дід, була мама, яка ніколи не сварилася за книжки, що їх хлопець читав зранку до вечора — при сонці, коли підпаском ганяв череду, і при каганці, коли вечорами гриз граніт науки, виборюючи золоту шкільну медаль. До мами приходили свататися. Та вона боялася вітчима для сина, боялася, що чужий прийде і зламає затишок його дитинства. От і не пішла ні за кого, тим більше, що живий був той, з ким одружена по закону, якого чекала з війни, з ким присягалася до смерті ділити і радість, і горе. Не вийшло ділити, вийшло все взяти на свої плечі — сильної, мужньої жінки.
Спочатку навчався у Біївській початковій школі. П'ять класів закінчив у Біївцях, а решту — у сусідніх селах Єнківцях і Тарандинцях, до яких доводилось йти 9 км в один бік. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях із золотою медаллю в 1952 році вступив на факультет журналістики Київського університету. Водночас із Симоненком навчалися Юрій Мушкетик, Микола Сом, Валерій Шевчук, Борис Олійник. Тут він багато пише віршів, стає членом літературної студії.
Після закінчення факультету журналістики (1957) працював в обласних газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини» (очолив відділ пропаганди), пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області. Тут Василь Симоненко зустрів свою майбутню дружину Люсю.
1962 року разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні (про останнє було зроблено заяву до міської ради).
Влітку 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції «Ім. Тараса Шевченка» (Сміла). На думку друзів поета, це побиття було не випадковим. Відтоді й почало погіршуватися здоров'я поета.
З весни 1963 хвороба Василя Симоненка постійно загострювалася. Нестерпно боліли поперек, нирки. На початку вересня він ліг у лікарню — обласний ліксанупр (мав таке право як журналіст). Невдовзі лікарі повідомили родині жахливий діагноз — рак нирок. Зробили операцію, але безрезультатно.
Помер у ніч проти 14 грудня 1963 року у віці 28 років.
$Творчість$
Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963). Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка — «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.
Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом з горніх Шевченкових долин». Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».
Один з найвідоміших віршів В. Симоненка «Лебеді материнства» автор присвятив своєму сину Лесеві. За формою, це власне колискова пісня. Але, не зважаючи на назву, це пісня люблячого батька. За змістом, духовним наповненням це заповіт поета усьому українському народу: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину». Саме ці знамениті слова викарбувані на пам'ятнику В. Симоненку в Черкасах. Друга частина цієї поезії, покладена на музику А. Пашкевича, стала відомою піснею, і лунає як гімн синівської любові до рідної землі.
Напровесні 1960 року в Києві був заснований Клуб творчої молоді. Так з'явилася ініціативна група, яка ставила своєю метою об'єднати духовні і фізичні зусилля молодого покоління для розбудови оновленої України.
Хоч на той час Симоненко жив і працював у Черкасах, проте разом з Ліною Костенко, Аллою Горською, Іваном Драчем, Іваном Світличним, Миколою Вінграновським, Василем Стусом, Євгеном Сверстюком, він став душею цього Клубу.
Уже в ті роки набули великої популярності самвидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-70-х pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»), зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»), викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»), таврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») тощо. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї Батьківщини («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев»2, «Лебеді материнства», «Україні» та ін.).
Самвидавною творчістю Симоненко, за визначенням сучасної критики, став на шлях, указаний Т. Шевченком, й увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України 2-ї половини XX ст..
Доля літературної спадщини Симоненка невідома. Його самвидавна поезія, у сучасній Україні лише в незначній частині опублікована у сфальшованому вигляді, поширилася за кордоном і була опублікована (разом з фрагментами поетового щоденника «Окрайці думок») у журналі «Сучасність» (ч. 1, 1965) і в збірці вибраних поезій Симоненка «Берег чекань» (1965 і 1973).
В УРСР по смерті Симоненка видано з його спадщини казку «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірку поезій «Земне тяжіння» (1964), вибір із творчості «Поезії» (1966) та збірку новел «Вино з троянд» (1965; ці новели також увійшли у друге видання збірки «Берег чекань» за кордоном).
Радянська критика у перше десятиліття по смерті Симоненка намагалася паралізувати вплив його самвидавної поезії цілковитим замовчуванням її, водночас канонізуючи підцензурну спадщину померлого поета як бездоганно «партійну». Але після 1972, за виразної тенденції до замовчування творчості Симоненка загалом, розпочато ревізію її як несумісної з «партійністю» в літературі (М.Шамота). Зате високу оцінку, з особливим підкресленням громадської мужності поета, дістала поезія Симоненка у самвидавній критиці (Іван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк).
$Вшанування пам'яті$
У Черкасах діє Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка.
Черкаська спеціалізована школа № 33 та спеціалізована школа № 252 в місті Київ має його ім'я.
1965 року на громадських засадах створено музей у рідному селі поета (в хаті, де він народився)3
Скульптурний портрет Василя Симоненка 1965 року створили скульптори Петро та Мініона Фліти.4
Ім'ям поета названі вулиці у багатьох містах України, зокрема, 1999 року в Голосіївському районі Києва (див. вулиця Василя Симоненка (Київ)), та 2016 року в Кривому Розі.5
2005-го року пам'ятник-погруддя поета встановили на його батьківщині у селі Біївці.
25 грудня 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену поету.
17 листопада 2010 року у Черкасах біля Палацу одружень (історичний будинок Щербини) на вулиці Верхній Горовій відкрили пам'ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон.6
Ювілейна поштова марка на честь 80-річчя дня народження Симоненка (2015)
Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 80 років з дня народження відзначали на державному рівні.7
Поштова служба України 2015 року випустила ювілейну поштову марку на честь 80-річчя від дня народження Василя Симоненка.
20 травня 2015 року у внутрішньому дворику Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка відбулися урочистості з нагоди відкриття погруддя Василю Симоненку.8
Іменем поета названо п'ять премій:
Літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка (1986—2013),
Літературна премія імені Василя Симоненка НСПУ (1987—2010),
Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка (2012),
Лубенська районна літературно-мистецька премія імені Василя Симоненка (2000),
Журналістська премія імені Василя Симоненка (2012).
Екранізації
Режисер Олександр Жеребко з Ангеліною Дятловою створив екранізацію поезії Василя Симоненка «Ти до мене прийшла не із казки чи сну»9
Кривда
Курдському братові
Лебеді материнства
Леся Українка
Любов
«Ми думаєм про вас…»
Монархи
Моя мова
Ні, не вмерла Україна!
Перехожий
Піч
Порада товаришеві з КДБ
Прирученим патріотам
Русь
Салюти миру
Світ який — мереживо казкове
Старість
«Там, у степу, схрестилися дороги…»
«Ти знаєш, що ти людина?..»
Україні
Український лев
«Флегматично зима тротуаром поскрипує…»
«Хто у тому винен, я не знаю…»
Ще один протест
«Чорні від страждання мої ночі…»
Віршовані казки
Казка про Дурила
Подорож у країну Навпаки
Цар Плаксій та Лоскотон
Проза
Вино з троянд
$Примітки$
The Fine Art Archive — 2003.
Ігор Мельник. Василь Симоненко: Львове, хоч трішки мене зрозумій // Zbruch, 08.01.2015
Управління культури і туризму Полтавської облдержадміністрації
Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 28.
Новые названия улиц Кривого Рога. Официальный список!. Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 2016-05-23. Архів оригіналу за 2017-09-04. Процитовано 2016-12-10.
Газета «Прес-Центр» про відкриття пам'ятника В. Симоненку. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 листопада 2010.
Політика / Голос України.— К., № 29 (6033) за 18 лютого 2015.— С. 4
Погруддя Василю Симоненку започаткувало Алею пам'яті
Ty do mene pryishla ne iz kazky chy snu. IMDB. Процитовано 2020-03-27.
Ты ко мне пришла не из сказки или сна. КиноПоиск (ru). Процитовано 2020-03-27.
Посилання
Симоненко Василь Андрійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 759-760.
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Живий голос Василя Симоненка
Nuvola apps kaboodle.svg Василь Симоненко-Україні (Задивляюсь у твої зіниці), читає автор
Василь Симоненко — український поет-шістдесятник I Пишемо історію
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО | Програма «Велич особистості» | 2014 (ВІДЕО)
Сайт, присвячений Василеві Симоненку
Shankovsky I. Vasyl’ Symonenko and his Background. — Edmonton: University of Alberta, 1966. — 100 p. (англ.)
Пахаренко В. В дорозі до Рідного краю. До 75-річчя з дня народження Василя Симоненка // Свобода. — 2010. — Ч. 3. — С. 5
Іван Андрусяк. Міф про Василя Симоненка // УНІАН-Культура. — 2011. — 17 січ.
Ігор Мельник. Василь Симоненко: Львове, хоч трішки мене зрозумій // Zbruch. — 2015. — 8 січ.
«Василеві могли вкоротити життя через вірш про Хрущова» (інтерв'ю з Едуардом Кухаренком, колишнім співробітником Василя Симоненка) // Інтернет-видання «Полтавщина»
Василь Симоненко: «Україно, ти моя молитва …»: біобібліогр. нарис / авт. нарису Л. Тарнашинська ; бібліогр.-упоряд. Г. Гамалій ; М-во культури і туризму України, Нац. парлам. б-ка України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Київ, 2007. — 119, 1 с. — (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління ; вип. 11).
Казки Василя Симоненка — адаптовано Базько Л. Р.[1]
Dieser Artikel wurde in (Pусский) Sprache geschrieben wurde, klicken Sie auf das Symbol , um die Artikel in der Originalsprache zu öffnen!
Этот пункт был написан в (Pусский) языке, нажмите на значок , чтобы открыть элемент на языке оригинала!
Dieser Artikel wurde bereits 4,503 mal angesehen
Schreiben Sie Ihren Kommentar zu diesem Artikel!
HashTag
Quellen
[1] Website | کوردیی ناوەڕاست | wiki.ua
verwandte Ordner: 2
Verlinkte Artikel: 7
Gruppe: Biografie
Artikel Sprache: Pусский
Geburtsdatum: 18-01-1935
Todesdatum: 13-12-1963 (28 Jahr)
Bildung: Medien
Bildungsniveau: Master
Bildungsniveau: Universität (Bachelor)
Dialekt: Ukrainisch
Dialekt: Russisch
Geschlecht: Männlich
Land des Todes: Ukraine
Lebendig?: Nein
Nation: Ausländer
Persönlichkeitstyp: Journalist
Persönlichkeitstyp: Autor
Wohnort: Diaspora
Technische Metadaten
Das Copyright wurde vom Eigentümer des Artikels auf Kurdipedia übertragen
Artikel Qualität: 99%
99%
Hinzugefügt von ( ڕاپەر عوسمان عوزێری ) am 19-12-2021
Dieser Artikel wurde überprüft und veröffentlicht von ( زریان سەرچناری ) auf 19-12-2021
Dieser Artikel wurde kürzlich von ( ڕاپەر عوسمان عوزێری ) am 12-11-2022 aktualisiert
Titel des Artikels
Dieser Artikel ist gemäss Kurdipedia noch nicht finalisiert
Dieser Artikel wurde bereits 4,503 mal angesehen
Verknüpfte Datei - Version
Typ Version Ersteller
Foto-Datei 1.0.128 KB 19-12-2021 ڕاپەر عوسمان عوزێریڕ.ع.ع.
Kurdipedia ist die grösste Quelle für Informationen
Archäologische Stätten
Stadtmauer von Diyarbakır
Biografie
Kemal Bozay
Biografie
Sebahat Tuncel
Artikel
Zur Geschichte der kurdischen Frage
Biografie
Leyla Îmret
Artikel
Ein Volk jenseits des Staates – Kurdische Bewegungen und Selbstbestimmung im 20. und 21. Jahrhundert
Biografie
Mely Kiyak
Biografie
Amed Sherwan
Biografie
Adnan Koucher
Biografie
Sherko Fatah
Artikel
Das nepotistische Korruptionswerk des Barzanî-Clans
Bibliothek
KurdistanWie ein unterdrücktes Volk den Mittleren Osten stabilisiert
Biografie
Sefik Tagay
Bibliothek
Autonomie - Option zur friedlichen Beilegung des Kurdenkonfliktes in der Türkei?
Artikel
Dieser Tanz wird niemals enden
Bibliothek
DIE HYBRIDITÄT DER NATION
Bibliothek
Wiederaufbau des ländlichen Raumes unter den besonderen Bedingungen der Krise in Kurdistan / Irak
Biografie
Dilan Yeşilgöz
Bibliothek
Rojava – Zwischen Staat und Parastaat
Biografie
Saya Ahmad
Artikel
Amed: Nach Mord an Achtjähriger gehen Tausende auf die Straße

Actual
Artikel
Aysel Tuğluk soll zwangsvorgeführt werden
29-07-2022
سارا ک
Aysel Tuğluk soll zwangsvorgeführt werden
Bibliothek
SOZIALE ÖKOLOGI
27-06-2024
هەژار کامەلا
SOZIALE ÖKOLOGI
Bibliothek
Das Kurdenproblem Von 1978 bis zu Gegenwart
21-08-2024
هەژار کامەلا
Das Kurdenproblem Von 1978 bis zu Gegenwart
Bibliothek
Die Eziden und das Ezidentum
26-08-2024
هەژار کامەلا
Die Eziden und das Ezidentum
Bibliothek
Der demokratische Konföderalismus
17-09-2024
هەژار کامەلا
Der demokratische Konföderalismus
Neue Artikel
Plätze
Muradiye (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Gürpınar (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Gevaş (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Erciş (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Çatak (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Çaldıran (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Plätze
Başkale (Van)
18-09-2024
هەژار کامەلا
Bibliothek
Rojava – Zwischen Staat und Parastaat
18-09-2024
هەژار کامەلا
Bibliothek
KurdistanWie ein unterdrücktes Volk den Mittleren Osten stabilisiert
18-09-2024
هەژار کامەلا
Bibliothek
DIE HYBRIDITÄT DER NATION
18-09-2024
هەژار کامەلا
Statistik
Artikel
  537,060
Bilder
  109,462
PDF-Buch
  20,223
verwandte Ordner
  103,714
Video
  1,531
Sprache
کوردیی ناوەڕاست - Central Kurdish 
306,433
Kurmancî - Upper Kurdish (Latin) 
89,760
هەورامی - Kurdish Hawrami 
65,977
عربي - Arabic 
30,360
کرمانجی - Upper Kurdish (Arami) 
17,924
فارسی - Farsi 
9,609
English - English 
7,552
Türkçe - Turkish 
3,667
لوڕی - Kurdish Luri 
1,690
Deutsch - German 
1,647
Pусский - Russian 
1,140
Français - French 
348
Nederlands - Dutch 
130
Zazakî - Kurdish Zazaki 
91
Svenska - Swedish 
72
Español - Spanish 
55
Polski - Polish 
55
Հայերեն - Armenian 
52
Italiano - Italian 
52
لەکی - Kurdish Laki 
37
Azərbaycanca - Azerbaijani 
27
日本人 - Japanese 
21
中国的 - Chinese 
20
Norsk - Norwegian 
18
Ελληνική - Greek 
16
עברית - Hebrew 
16
Fins - Finnish 
12
Português - Portuguese 
10
Тоҷикӣ - Tajik 
9
Ozbek - Uzbek 
7
Esperanto - Esperanto 
6
Catalana - Catalana 
6
Čeština - Czech 
5
ქართველი - Georgian 
5
Srpski - Serbian 
4
Kiswahili سَوَاحِلي -  
3
Hrvatski - Croatian 
3
балгарская - Bulgarian 
2
हिन्दी - Hindi 
2
Lietuvių - Lithuanian 
2
қазақ - Kazakh 
1
Cebuano - Cebuano 
1
ترکمانی - Turkman (Arami Script) 
1
Gruppe
Deutsch
Artikel 
902
Bibliothek 
333
Biografie 
257
Plätze 
95
Dokumente 
33
Märtyrer 
17
Veröffentlichungen 
6
Archäologische Stätten 
1
Parteien und Verbände 
1
Video 
1
Die Frauenfrage 
1
Repositorium
MP3 
324
PDF 
31,275
MP4 
2,522
IMG 
200,602
∑   Alles zusammen  
234,723
Suche nach Inhalten
Kurdipedia ist die grösste Quelle für Informationen
Archäologische Stätten
Stadtmauer von Diyarbakır
Biografie
Kemal Bozay
Biografie
Sebahat Tuncel
Artikel
Zur Geschichte der kurdischen Frage
Biografie
Leyla Îmret
Artikel
Ein Volk jenseits des Staates – Kurdische Bewegungen und Selbstbestimmung im 20. und 21. Jahrhundert
Biografie
Mely Kiyak
Biografie
Amed Sherwan
Biografie
Adnan Koucher
Biografie
Sherko Fatah
Artikel
Das nepotistische Korruptionswerk des Barzanî-Clans
Bibliothek
KurdistanWie ein unterdrücktes Volk den Mittleren Osten stabilisiert
Biografie
Sefik Tagay
Bibliothek
Autonomie - Option zur friedlichen Beilegung des Kurdenkonfliktes in der Türkei?
Artikel
Dieser Tanz wird niemals enden
Bibliothek
DIE HYBRIDITÄT DER NATION
Bibliothek
Wiederaufbau des ländlichen Raumes unter den besonderen Bedingungen der Krise in Kurdistan / Irak
Biografie
Dilan Yeşilgöz
Bibliothek
Rojava – Zwischen Staat und Parastaat
Biografie
Saya Ahmad
Artikel
Amed: Nach Mord an Achtjähriger gehen Tausende auf die Straße

Kurdipedia.org (2008 - 2024) version: 15.83
| Kontakt | CSS3 | HTML5

| Generationszeit Seite: 0.594 Sekunde(n)!